Підготовка українців до зими 2026: аналіз публікацій у соцмережах

Від прогнозів «найважчої зими» до графіків відключень і запасів води: як змінилися обговорення майбутньої зими, що викликало найбільше невдоволення та як українці реагували на нові загрози — дослідження Minos.

Ще в серпні 2026 року в українських соцмережах обговорювали, наскільки складною може бути майбутня зима та як до неї готуються. Наприкінці вересня розмови стали значно конкретнішими: на перший план вийшли російські удари по енергетиці, графіки відключень і загрози критичній інфраструктурі. 30 вересня, на тлі масованої російської атаки, Minos зафіксував 910 тематичних публікацій за добу — приблизно у 18 разів більше за середній добовий показник у серпневому зрізі.

Зростала й негативна тональність повідомлень: за оцінкою Minos, її частка збільшилася з 23% у серпневому зрізі до 38% у жовтневих публікаціях. Але аналіз особистих дописів із чітко висловленою позицією виявив цікавішу картину. Частка невдоволення діями влади та служб у пізнішому зрізі знизилася з 63% до 43%. Водночас частіше траплялися прояви тривоги, стійкості та повідомлення про власну підготовку.

Тривога й адаптація не виключали одна одну. У досліджених дописах поряд зі скаргами на відключення та критикою рішень влади з'являлися розповіді про придбання зарядних станцій, запаси води й пошук способів забезпечити побут під час можливих перебоїв.

Щоб дослідити, як змінювалося обговорення підготовки до зими, ми проаналізували дані, зібрані за допомогою Minos Brand Watch від Molfar Intelligence. Моніторинг охопив два окремі періоди — 5–12 серпня та 28 вересня — 7 жовтня 2026 року. Із 6 547 знайдених публікацій після відсіювання інформаційного шуму до тематичної вибірки увійшло 3 215.

Дослідження допомогло побачити, з якими подіями збігалися найбільші сплески обговорення, які сюжети супроводжувалися найбільшою часткою негативних повідомлень, чому Київ посів помітне місце в інформаційному потоці та які способи підготовки до зими найчастіше згадували користувачі соцмереж. Ці дані не відображають фактичного рівня готовності домогосподарств чи інфраструктури, але допомагають зрозуміти, як змінювалася публічна розмова про загрози майбутньої зими.

Коротко про головне

• У дослідженні Minos зафіксовано 3 215 релевантних публікацій про підготовку до зими. Це 49% із 6 547 знайдених повідомлень після відсіювання інформаційного шуму.
• 30 вересня обговорення досягло піку — 910 публікацій за добу. Це приблизно у 18 разів більше, ніж середній добовий показник у серпневому зрізі (50 публікацій).
• Частка негативних повідомлень зросла з 23% до 38% між серпневим і жовтневим зрізами. Водночас у дописах громадян із чіткою позицією частіше з'являлися прояви тривоги, стійкості та власної підготовки.
• Оперативні новини вийшли на перший план. У період із 28 вересня до 7 жовтня 71% тематичних публікацій стосувалися ударів по інфраструктурі та графіків відключень.
• Вода й автономне живлення — головні теми практичної підготовки. Найчастіше згадували запаси води (187 публікацій), зарядні станції (116), генератори (106) та павербанки (95).
• Київ став однією з найгостріших тем для обговорення. Столиці стосувалися 742 публікації, або 23% тематичної вибірки. За класифікацією Minos, 56% повідомлень про Київ мали негативну тональність.

Вибірка, джерела та платформи

Обговорення підготовки до зими в українських соцмережах складалося з різних типів повідомлень: оперативних новин про удари та відключення, заяв посадовців, прогнозів експертів і особистих дописів громадян. Щоб зрозуміти характер цієї дискусії, важливо враховувати не лише кількість публікацій, а й те, хто їх поширював.

За допомогою Minos Brand Watch було зібрано 6 547 публікацій за два періоди — 5–12 серпня та 28 вересня — 7 жовтня 2026 року. Після відсіювання реклами, побутових дописів та іншого нерелевантного контенту до тематичної вибірки увійшло 3 215 публікацій, або 49% від початкового масиву. Серед них — 3 036 унікальних текстів.

Серпневий зріз містив 402 релевантні публікації, тоді як на кінець вересня та початок жовтня їх було 2 813. Це два окремі періоди моніторингу, а не безперервний аналіз усіх повідомлень протягом трьох місяців.

Пошук охоплював Facebook, Telegram, Threads, X, YouTube та LinkedIn. Переважна більшість тематичних публікацій була українською мовою (86%). Ще 13% припадало на російськомовний контент, а близько 1% — на англомовний.

Де найактивніше обговорювали майбутню зиму

Найбільше тематичних публікацій Minos зафіксував у Facebook — 1 462, або 45% вибірки. На другому місці опинився Telegram із 846 повідомленнями (26%). Далі — Threads, YouTube та X.

Водночас платформи помітно відрізнялися за тональністю публікацій.

Джерело: Minos. Тональність публікацій визначена автоматично. Показники характеризують досліджену вибірку, а не настрої всіх користувачів відповідних платформ.

Найвищу частку негативних повідомлень зафіксовано в Telegram — 55%, майже вдвічі більше, ніж у Facebook (28%). У Threads цей показник становив 23%.

Це не означає, що користувачі Telegram були більш стурбовані майбутньою зимою. Платформи відрізняються за складом джерел і характером контенту, тому показники тональності насамперед описують інформацію, що на них поширювалася.

Хто формував інформаційний потік

Половину тематичних публікацій (1 608) створили ЗМІ та інформаційні пабліки. Водночас саме на них припало 91% сумарного потенційного охоплення досліджених джерел.

Особисті акаунти громадян забезпечили 1 019 публікацій, або 32% вибірки, але лише 2% потенційного охоплення.

Решту інформаційного потоку сформували спільноти та інші сторінки (8%), офіційні й комунальні джерела (7%), політики та лідери думок (2%), а також проросійські канали (1%).

Загальне потенційне охоплення тематичних публікацій становило приблизно 559 млн. Цей показник відображає сумарні аудиторії джерел, а не фактичну кількість переглядів чи унікальних читачів.

Велике охоплення теми не обов'язково означає таку саму інтенсивність особистого обговорення. У дослідженому масиві інформаційні пабліки та медіа забезпечували основну потенційну аудиторію повідомлень про підготовку до зими, тоді як особисті дописи становили майже третину публікацій, але мали значно меншу сумарну аудиторію.

Ця відмінність важлива й для розуміння емоційних реакцій. Загальна тональність потоку значною мірою залежить від новинного контенту, тоді як особисті дописи дають змогу окремо дослідити, як автори висловлюють невдоволення, тривогу, стійкість або наміри готуватися до зими.

Динаміка та теми

Між двома зрізами змінився не лише обсяг обговорення підготовки до зими, а й характер повідомлень. У серпні помітне місце посідали прогнози й попередження про можливі труднощі. Наприкінці вересня — на початку жовтня на перший план вийшли оперативні новини про російські удари, стан енергетичної інфраструктури та можливі відключення електроенергії.

Від попереджень про «найважчу зиму» до новин про удари

У серпневому зрізі серед помітних тем були дії влади щодо підготовки до опалювального сезону (17% публікацій) та прогнози «важкої зими» (11%). Обговорення підживлювали заяви посадовців та експертів про можливі ризики для енергосистеми.

Активність у цей період залишалася порівняно невисокою — у середньому 50 тематичних публікацій на день.

Ситуація різко змінилася наприкінці вересня. У ніч проти 30 вересня Росія завдала масованого удару ракетами й дронами по енергетичній інфраструктурі Києва, Київщини та інших регіонів. За повідомленням Reuters, атака призвела до аварійних відключень електроенергії в столиці та трьох областях. Того дня Minos зафіксував 910 тематичних публікацій — приблизно у 18 разів більше за середній добовий показник серпневого зрізу.

Зростання не обмежилося одним днем. У період із 28 вересня до 6 жовтня середня кількість тематичних публікацій становила 311 на добу — більш ніж у 6 разів вище, ніж у серпні.

Другий помітний сплеск припав на 6 жовтня, коли активно поширювалися повідомлення про графіки погодинних відключень і попередження про загрозу нового масованого удару.

Ці дані показують, що найбільші сплески обговорення збігалися не з прогнозами про складну зиму, а з конкретними подіями та повідомленнями про загрози для енергопостачання.

Джерело: Minos Brand Watch, 5–12 серпня та 28 вересня — 7 жовтня 2026 року. Графік відображає два окремі періоди моніторингу, а не безперервну динаміку протягом серпня–жовтня. Дані за 7 жовтня охоплюють неповну добу (до 07:36), тому їх не варто порівнювати з показниками повних днів.

Що опинилося в центрі обговорень

Разом зі зростанням активності змінилася й структура інформаційного потоку.

У зрізі 28 вересня — 7 жовтня 71% тематичних публікацій стосувалися оперативної інформації про удари та графіки відключень. На другому плані залишалися рішення влади й фінансування підготовки (20%), опалювальний сезон і субсидії (18%), а також самостійна підготовка громадян (18%).

Одна публікація могла стосуватися кількох тем одночасно, тому частки тематичних категорій можуть перетинатися.

Зміна інформаційного порядку денного супроводжувалася й погіршенням загальної тональності. За класифікацією Minos, частка негативних повідомлень становила 23% у серпневому зрізі та 38% у досліджених жовтневих публікаціях.

Проте цей показник не варто трактувати як пряме вимірювання настроїв українців. Значну частину інформаційного потоку становили новини про удари, відключення та інші загрози, які самі по собі могли отримувати негативну тональність.

Головна зміна полягала не лише в кількості повідомлень, а й у тому, що підготовка до зими перестала бути переважно темою майбутніх ризиків. У пізнішому зрізі обговорення вже значною мірою визначали конкретні події, оперативні попередження та питання повсякденного життя під загрозою перебоїв у постачанні електроенергії.

Ключові інформаційні приводи

Не всі повідомлення про підготовку до зими привертали однакову увагу. Найбільший резонанс у дослідженій вибірці викликали публікації, що стосувалися безпосередніх загроз для повсякденного життя: можливих відключень електроенергії, пошкоджень інфраструктури та перебоїв у роботі комунальних служб.

Водночас тональність обговорення суттєво залежала від теми. Повідомлення про удари й відключення переважно мали негативне забарвлення, тоді як інформація про державну допомогу та способи підготовки частіше подавалася нейтрально або позитивно.

Графіки відключень — найрезонансніший сюжет

Найбільше публікацій у дослідженому масиві стосувалися повернення графіків відключень електроенергії — 690 повідомлень із сумарним потенційним охопленням понад 202 млн. За класифікацією Minos, 54% із них мали негативну тональність.

На відміну від загальних прогнозів про складну зиму, повідомлення про графіки стосувалися конкретних змін у повсякденному житті. Інформація про можливі перебої в електропостачанні ставала одночасно оперативною новиною та приводом для обговорення готовності енергосистеми.

Помітну увагу привертали й повідомлення про загрози нових російських атак. До інформаційного приводу, безпосередньо пов'язаного з масованим ударом 30 вересня, у дослідженні віднесено 58 публікацій, із яких 69% мали негативну тональність. Цей показник стосується конкретного сюжету, а не всіх повідомлень, опублікованих у день атаки. Інший сюжет — повідомлення про ймовірний російський план масштабних ударів по українській енергетиці взимку, описаний у матеріалі The New York Times від 2 жовтня, — з'явився у 59 публікаціях, із яких 64% класифіковано як негативні.

Ці дані показують, що найбільшу увагу привертали не абстрактні попередження, а повідомлення про конкретні загрози, можливі наслідки атак і перебої в роботі інфраструктури.

Київ: від енергетики до води, мостів та інтернету

Окреме місце в обговоренні посідала підготовка столиці до зими. Києва стосувалися 742 публікації — приблизно 23% усієї тематичної вибірки. За оцінкою Minos, 56% із них мали негативну тональність.

Джерело: Minos Brand Watch. Графік відображає тематичний розподіл 2 813 публікацій за 28 вересня — 7 жовтня 2026 року. Категорія «Київ: мости, вода, виїзд» становила 26% цього масиву, із яких 57% мали негативну тональність. Наведені в тексті показники 23% і 56% стосуються всіх публікацій про Київ у загальній тематичній вибірці з 3 215 повідомлень. Через відмінність періодів і тематичних категорій ці показники не є прямим порівнянням.

Серед помітних сюжетів були повідомлення про загрози київським мостам, водопостачанню та можливі труднощі із виїздом з міста. Тема мостів фігурувала в 82 публікаціях, 45% з яких класифіковано як негативні.

Поза суто столичним контекстом увагу привертали й інші інфраструктурні ризики. Воді та каналізації присвячено 125 публікацій, а повідомленням про можливі удари по дата-центрах і перебої в роботі інтернету — 53.

Моніторинг ЗМІ та соцмереж показує, які повідомлення про інфраструктурні загрози поширювалися та якою була їхня тональність. Водночас ці дані не підтверджують достовірність кожного твердження й не оцінюють фактичну готовність Києва до опалювального сезону.

Державна підтримка та прогнози: інша тональність обговорення

На тлі повідомлень про удари та відключення помітно вирізнялися теми державної підтримки.

Пункти незламності згадувалися у 78 публікаціях, а субсидії та програми зимової підтримки — у 76. В обох категоріях частка негативних повідомлень становила лише 5% — значно менше, ніж у публікаціях про графіки відключень.

Однак низький показник негативної тональності не означає високого рівня схвалення цих програм. Значну частину відповідних повідомлень поширювали офіційні джерела та інформаційні сторінки, які повідомляли про доступні послуги й можливості отримати допомогу.

Окремим інформаційним приводом були заклики готуватися до «важкої зими». Із 79 публікацій цієї категорії 34 припали на серпневий зріз — близько 43%. На відміну від більшості інших помітних інформаційних приводів, попередження про складний зимовий період з'являлися в обговоренні ще до кінця вересня.

При цьому експертні оцінки, представлені в досліджених повідомленнях, відрізнялися: одні попереджали про можливість надзвичайно складного опалювального сезону, інші не очікували погіршення порівняно з попередньою зимою.

Таким чином, інформаційний порядок денний формувався різними видами повідомлень. Удари та графіки відключень викликали найбільший резонанс, прогнози підтримували обговорення майбутніх ризиків, а повідомлення про державну підтримку надавали інформацію про доступні способи допомоги.

Ставлення громадян

Зростання негативної тональності публікацій про майбутню зиму не означало, що всі автори реагували на загрози однаково. Поряд із критикою влади та занепокоєнням щодо відключень у соцмережах з'являлися повідомлення про особисту підготовку, адаптацію до можливих труднощів і готовність пережити ще один складний опалювальний сезон.

Щоб дослідити ці реакції, ми окремо розглянули дописи в особистих акаунтах. Із 789 унікальних текстів чітко висловлену позицію містили 219. Разом із повторними публікаціями вибірка для аналізу ставлення становила 239 дописів.

Ці дані показують, які реакції траплялися серед авторів відібраних дописів, але не дозволяють робити висновки про зміну настроїв усіх українців. Через невеликий розмір вибірок особливо обережно слід інтерпретувати різницю в кілька відсоткових пунктів.

Невдоволення залишалося найпоширенішою реакцією, але його частка зменшилася

У 49% дописів із чіткою позицією автори висловлювали невдоволення діями влади та відповідальних служб. Найчастіше критикували фінансування підготовки до зими, роботу пунктів незламності, стан укриттів і комунікацію з населенням.

Характер цієї критики передає один із зафіксованих дописів:

«Тепер залишилося дочекатися, коли влада почне готувати не емоції людей, а енергосистему до зими».

Водночас порівняння двох періодів показало помітну зміну. У серпневому зрізі невдоволення діями влади та служб містили 63% дописів із чіткою позицією, а в зрізі 28 вересня — 7 жовтня — 43%.

Це зниження на 20 відсоткових пунктів не означає, що автори стали більше довіряти владі або краще оцінювати її підготовку до зими. Воно показує, що в пізнішому масиві дописів інші реакції стали відносно помітнішими.

Тривога й стійкість зростали одночасно

У пізнішому зрізі частка повідомлень із проявами тривоги та втоми зросла з 18% до 25%. Водночас частка дописів, у яких автори говорили про стійкість та адаптацію, збільшилася з 9% до 20%, а частка повідомлень про підготовку власними силами — з 11% до 18%.

Ці реакції не обов'язково суперечили одна одній.

У частині дописів звучала втома від постійної невизначеності:

«Хочеться просто тиші… вмикати світло не від генератора».

Поряд із ними траплялися й повідомлення іншого характеру:

«Морально були готові… пройдемо всі виклики разом».

Іронія також залишалася способом реагувати на ситуацію. Наприклад, один з авторів написав: «Вітаю всіх з початком сезону графіків відключення світла». Частка таких дописів у двох зрізах змінилася з 21% до 17%.

Джерело: Minos Brand Watch. Порівняння 76 дописів із чіткою позицією за 5–12 серпня та 163 за 28 вересня — 7 жовтня 2026 року, включно з повторними публікаціями. Один допис міг містити кілька типів реакцій, тому сума часток перевищує 100%.

Чи переростала тривога в паніку?

Попри зростання уваги до загроз, панічні повідомлення у дослідженій вибірці були поодинокими.

Тема можливого виїзду або переїзду також залишалася відносно вузькою. Загалом її порушували в 14 дописах із чіткою позицією або в 6% відповідної вибірки. Між двома періодами частка таких повідомлень зросла з 4% до 7%.

Один із дописів стосувався планів переїхати з Києва до Львова або Івано-Франківська. Проте ці повідомлення не дають змоги оцінити, скільки людей насправді розглядали переїзд або вирішили залишити свої міста.

Виявлені зміни показують, наскільки різною може бути реакція на одну й ту саму загрозу. У пізнішому зрізі невдоволення владою залишалося найпоширенішою позицією, але поряд із ним частіше висловлювали тривогу, готовність адаптуватися та наміри готуватися самостійно.

Саме останній аспект заслуговує на окрему увагу: досліджені публікації показують, які практичні способи підготовки до зими найчастіше обговорювали користувачі соцмереж.

Як українці описують власну підготовку

Поряд із тривогою та критикою у соцмережах з'являлися й розповіді про конкретні кроки до зими. Наприклад, одна з авторок писала:

«5 років я відкладала покупку зарядної станції. А сьогодні нарешті купила».

Щоб з'ясувати, які засоби підготовки найчастіше згадували в обговореннях, ми проаналізували всю тематичну вибірку з 3 215 публікацій — не лише особисті дописи громадян, а й матеріали ЗМІ, інформаційних сторінок та офіційних джерел.

Найпоширенішою темою став запас води — 187 згадок. Далі йшли зарядні станції (116), генератори (106) та павербанки (95). Помітну увагу приділяли також інверторам, акумуляторам і сонячним панелям — 78 публікацій.

Таким чином, у повідомленнях про практичну підготовку найчастіше йшлося про дві базові потреби: доступ до води та можливість користуватися електроприладами під час відключень.

Джерело: Minos Brand Watch. Кількість публікацій зі згадками відповідних засобів підготовки в дослідженій тематичній вибірці. Одна публікація могла містити кілька категорій.

Інші способи підготовки згадували рідше. Серед них — укриття (76 публікацій), дрова, печі та буржуйки (55), свічки й ліхтарі (40), запаси їжі та ліків (39). Окремо обговорювали резервний інтернет, зокрема Starlink (21 публікація).

При цьому різні теми з'являлися в особистих дописах та повідомленнях інших джерел з різною частотою. На особисті акаунти припадало 47% згадок про зарядні станції. Натомість лише 26% повідомлень про пункти незламності походили від громадян — цю тему переважно висвітлювали громади, служби та інші джерела.

Ця відмінність показує два напрями обговорення підготовки до зими: особисті рішення щодо води й автономного живлення та інформацію про організовану допомогу, яку поширювали переважно офіційні й інформаційні сторінки.

Водночас частота згадок не свідчить про кількість придбаних пристроїв, створених запасів чи підготовлених домогосподарств. Вона показує, які практичні питання найчастіше опинялися в полі зору досліджуваних джерел.

Висновки

Дослідження Minos показало, як змінився характер обговорення підготовки українців до зими між двома дослідженими періодами. Якщо в серпні помітне місце посідали прогнози та попередження про можливі труднощі, то наприкінці вересня й на початку жовтня інформаційний потік уже визначали повідомлення про російські удари, стан інфраструктури та графіки відключень. Саме конкретні події й загрози супроводжувалися найбільшими сплесками активності.

Зміна інформаційного порядку денного відобразилася і на тональності публікацій: частка негативних повідомлень зросла з 23% у серпневому зрізі до 38% у жовтневому. Водночас особисті дописи з чітко висловленою позицією показали складнішу картину. Невдоволення діями влади та служб залишалося найпоширенішою реакцією, але його частка в пізнішому зрізі зменшилася. Натомість частіше траплялися прояви тривоги, стійкості та згадки про самостійну підготовку. Отже, зростання негативної тональності новинного потоку не варто ототожнювати з однаковою реакцією всіх його учасників.

Практична підготовка теж мала свої пріоритети. У досліджених публікаціях найчастіше згадували запаси води та пристрої для автономного живлення. Окремим осередком негативного обговорення став Київ, тоді як можливий виїзд або переїзд залишався порівняно вузькою темою в особистих дописах із чіткою позицією. Ці сюжети варто відстежувати й надалі, щоб розуміти, як змінюються питання, які турбують авторів публікацій.

Результати моніторингу дозволяють побачити не лише масштаб обговорення, а й різницю між оперативними новинами, особистими реакціями та повідомленнями про способи підготовки. Водночас вони не визначають фактичної готовності домогосподарств, міст чи енергосистеми до зими. Публічна увага до загрози, емоційна реакція на неї та реальна підготовленість — різні речі, які важливо не змішувати.

Методологія та обмеження

Дослідження проведене на основі даних, зібраних за допомогою Minos Brand Watch від Molfar Intelligence. Моніторинг охоплював два окремі періоди — 5–12 серпня та 28 вересня — 7 жовтня 2026 року — у Facebook, Telegram, Threads, X, YouTube та LinkedIn.

Пошук здійснювався за тематичними запитами, пов’язаними з прогнозами складної зими, опаленням, відключеннями електроенергії, загрозами для водопостачання та зв’язку, державною підтримкою й можливим виїздом із міст.

Із 6 547 знайдених публікацій 3 332 відсіяно як інформаційний шум — рекламу, нерелевантні побутові повідомлення та інший контент, не пов’язаний із темою дослідження. До фінальної тематичної вибірки увійшло 3 215 публікацій, зокрема 3 036 унікальних текстів.

Тематичні категорії, інформаційні приводи та засоби підготовки визначалися за словниками ключових слів із ручною перевіркою вибірки. Тональність публікацій класифікувалася автоматично. Одна публікація могла належати до кількох категорій, тому сума тематичних часток може перевищувати 100%.

Для аналізу ставлення громадян окремо розглянуто особисті дописи. Із 789 унікальних текстів чітку позицію містили 219, а з урахуванням повторних публікацій — 239. Саме остання вибірка використовувалася для порівняння реакцій авторів у двох періодах: 76 дописів у серпні та 163 наприкінці вересня — на початку жовтня.

Потенційне охоплення тематичних публікацій — близько 559 млн — відображає сумарні аудиторії джерел, а не кількість фактичних переглядів чи унікальних читачів. Аудиторії різних джерел можуть перетинатися.

Результати характеризують публічні повідомлення, зафіксовані Minos у визначені періоди. Це вибіркові зрізи, а не безперервний моніторинг усіх обговорень із серпня до жовтня або репрезентативне соціологічне дослідження настроїв українців. Кількість згадок про засоби підготовки також не відображає реального рівня забезпеченості домогосподарств, а тональність публікацій не є оцінкою фактичної готовності міст та енергосистеми до зими.

FAQ

Скільки публікацій про підготовку українців до зими 2026 року проаналізував Minos?

Із 6 547 знайдених публікацій до тематичної вибірки ввійшло 3 215 — близько 49%. Решту 3 332 публікації відсіяно як нерелевантні.

За який період і в яких соцмережах досліджували підготовку українців до зими?

Дослідження охоплює два окремі проміжки: 5–12 серпня та 28 вересня–7 жовтня 2026 року. Пошук здійснювали у Facebook, Telegram, Threads, X (Twitter), YouTube та LinkedIn. Це вибіркові зрізи, а не безперервний моніторинг усього серпня–жовтня.

Коли обговорення підготовки до зими 2026 року досягло піку?

У дослідженому зрізі пік припав на 30 вересня: 910 публікацій за день. Це приблизно у 18 разів більше за середні 50 публікацій на день у проміжку 5–12 серпня.

Як змінилася тональність публікацій про підготовку українців до зими 2026 року?

За оцінкою Minos, частка публікацій із негативною тональністю зросла з 23% у серпневому зрізі до 38% у досліджених жовтневих публікаціях. Окремо серед 239 дописів особистих акаунтів із чіткою позицією, включно з копіями, у 49% зафіксовано незадоволеність діями влади та служб, а у 23% — тривогу й втому. Це різні показники з різними базами підрахунку.

Які засоби підготовки до зими найчастіше згадують у соцмережах?

У тематичній вибірці найчастіше згадують запас води — 187 згадок, зарядні станції — 116, генератори — 106 та павербанки — 95. Ці числа описують згадки у публікаціях, а не кількість покупок чи підготовлених домогосподарств.

Що дослідження Minos показує про обговорення підготовки Києва до зими?

Про Київ ідеться у 742 публікаціях — приблизно 23% тематичної вибірки. Негативну тональність за класифікацією Minos мають 56% публікацій про Київ. Це показник обговорень у соцмережах, а не оцінка фактичної готовності міста.

Що означають 559 мільйонів потенційного охоплення публікацій про підготовку до зими?

Це приблизний сумарний показник аудиторій джерел, а не кількість унікальних читачів чи підтверджених переглядів. Одні й ті самі люди можуть входити до аудиторій кількох джерел, тому показник не можна трактувати як 559 мільйонів різних людей, які прочитали публікації.

Чи відображає дослідження Minos думку всіх українців про зиму 2026 року?

Ні. Це вибірковий аналіз публічних публікацій у соцмережах, а не репрезентативне соціологічне опитування. Показники характеризують досліджений зріз і не поширюються автоматично на все населення. Тематичні категорії та вектори ставлення можуть перетинатися, тому сума їхніх часток іноді перевищує 100%.